Коли на футбольне поле виходять дівчатка...

Біля ста вихованців та вихованок відвідують в Олександрівці секцію футболу, де тренером Андрій Ващенко. Вони, згідно вікової категорії, поділені на три групи: старша – 2008-2010 років народження; середня – 2012-2014; молодша – 2015-2016. Дівчатка є лише серед наймолодших.

Юних футболісток всього три. Вікторії Лагно – десять років, Каріні Західовій – дев’ять та Стефанії Таранусі – сім.

Зі слів тренера, дівчатка дуже відповідальні і не пропускають жодного тренування. Правда, ось на останніх немає Вікторії, вона відпочиває у бабусі.

До речі, вона першою, ще з минулого року, з’явилася у секції. Тому вже має певний футбольний досвід. Каріна та Стефанія, яку всі по-дружньому називають Стешою, у секції всього три-чотири місяці.

«Під час тренувань усім – і хлопчикам, і дівчаткам – дається одне завдання, хіба що вже більш досвідченим – трішки складніші і важчі навантаження», – каже Андрій Ващенко.

Він відзначає, що всі вихованці мають неймовірні здібності. На фізичному рівні і дівчатка, і хлопчики однакові, а ось на технічному – зараз хлопчики випереджають дівчаток.

«Але це й зрозуміло, дівчатка поки що, можна сказати, ще новачки, бо мають невеликий термін «роботи з м‘ячем», – пояснює тренер.

Він додає, що головне – у них у всіх є велике бажання займатися футболом. Та й результат уже видно.

Команда «Ворзель», яку представляють юні олександрівські футболісти і футболістки бере участь у чемпіонаті області. Вікторія та Каріна заявлені у складі команди.

«Стефанії у списку поки що немає, бо вона розпочала тренування, коли заявка вже була сформована. Та вона виступає на товариських матчах або додаткових (після основної гри). Це дає можливість їй та іншим гравцям відчути дух згуртованості і здорового суперництва», – зазначає Андрій Ващенко.

До речі, на чемпіонаті області «Ворзель» потрапив у досить сильну групу, де його суперниками є чотири команди з міста Олександрія та одна – з міста Світловодськ. На сьогодні олександрівські футболісти і футболістки провели дев’ять ігор, у яких одержали шість перемог і три поразки, та знаходяться на третій позиції. Десятого серпня пройде чергова гра і тренер сподівається, що вдасться піднятися на сходинку вище.

Чомусь всі звикли говорити, що футбол – не жіночий вид спорту. Та й важко пригадати, чи були раніше у футбольних командах Олександрівки дівчата/ жінки… Більше всього, що ні. Хіба що декілька років тому активно говорили про жіночу футбольну команду з села Підлісне. Але не відомо, вона свою діяльність поставила на паузу чи взагалі припинила.

У наших Вікторії, Каріни та Стефанії наміри не зупинятися і наполегливо продовжувати тренування.

Що дають їм футбольні тренування?

«Перше – фізичний розвиток, друге – спілкування, яке основується на згуртованості, взаємоповазі, підтримці та допомозі», – коротко пояснює тренер. І додає, що з радістю хотів би бачити на футбольному полі ще більше дівчат. Тому запрошує їх долучитися до занять.

Довідково. Жіноча футбольна гра не відрізняється правилами та грою від чоловічої. Відмінність полягає частково у тактиці та стратегії. Жіночий футбол протягом багатьох років вважався аморальним, а сьогодні бореться у багатьох країнах за суспільне визнання.

«Жіночий футбол» існував досить давно, але до 1970-х років, коли він почав приймати організовані форми, цей вид спорту асоціювався з благодійними іграми та фізичними вправами. До 1970-х футбол розглядався лише як чоловічий вид спорту. У міру розвитку жіночого футболу з'являлися великі змагання — як на національному, так і на міжнародному рівнях.

У деяких країнах жіночий футбол — одна з найреспектабельніших командних ігор для жінок. Також це — один з небагатьох видів жіночого спорту, в якому існують професійні ліги.

Боротьба за визнання жіночого футболу не була легкою. Свій перший розквіт цей вид спорту пережив ще в 1920-х у Великій Британії, коли матчі відвідували щонайменше 5000 глядачів. Але 5 грудня 1921 року Англійська футбольна асоціація проголосувала за його заборону на всіх полях, що використовуються клубами, що входили до неї. Заборона була знята тільки в липні 1971 року.

Вікторія

Мама Вікторії Людмила розповідає, що донька сама вирішила займатися футболом, без нічиїх підказок.

«Вона активна і непосидюча. Та й більшість друзів у неї – хлопчики, можливо, від них і перейнялася цим видом спорту», – уточнює вона.

У футбольну секцію дівчинка прийшла ще торік. А паралельно розпочала тренування й з волейболу. Та для неї це було тяжко, і вона зробила вибір на користь футболу.

Зі слів мами, дівчинка приходить після тренування з масою позитивних емоцій. Багато розповідає, як перехоплює м’яч, як його «веде», як старається забити гол.

«Бачу, що вона стала намагатися раціонально використовувати свій час. Зранку – шкільні заняття, після обіду тричі, а то й чотири рази на тиждень – тренування на стадіоні, ввечері – домашні шкільні завдання. З усіх предметів найбільше їй подобається математика. Математика, як і футбол, розвиває логічне мислення. Думаю, що це лише на користь доньці,» –  підсумовує Людмила.

Каріна

За словами мами Каріни Олени, її донька весною просто поставила перед фактом: «Я буду займатися футболом!»

Вона припускає, що цим видом спорту її зацікавила подружка Віка Лагно. І мама цьому лише рада, бо бачить, що дівчинка стала відповідальною і цілеспрямованою.

«Вона не пропустила жодного тренування. Боїться на нього запізнитися, хвилюється перед змаганнями. Це нормальні відчуття, бачу, що футбол їй не байдужий», – коментує Олена.

 Вона каже, що тепер і сама переймається футбольними пристрастями. Відчуває їх на трибунах стадіону, вже обов’язково відвідуючи спортивні турніри «Ворзеля», у складі якої й Каріна.

Стефанія

«Якось відпочивали з дітьми на дитячому майданчику, що розташований на стадіоні. Стефанія звернула увагу на діток, які тренувалися грати у футбол. Побачила, що там є і дівчатка. Сказала, що хоче й вона бути з ними», – згадує мама Стефанії Альона.

Так дівчинка долучилася до футбольних тренувань. Альона зізнається, що перед цим були хвилювання і у неї, і у доньки, як дівчинку приймуть хлопчики.

«Але вони швидко знайшли спільну мову, здружилися. Тепер разом проводять час і після тренувань – то «ганяють» м’яча у дворі багатоповерхівки, то катаються на велосипеді», – зазначає Альона.

Вона також розповідає, що донька ще займається й боксом. Тренування у різні дні і вони не співпадають, тому Стеша все встигає. 

«Донька закінчила перший клас. Навчається за новітньою програмою «Інтелект». Зрозуміло, що навантаження там значно більші, ніж у звичайній шкільній програмі. Та, впевнена, що у новому навчальному році дівчинка з футболом не розлучиться», – припускає Альона.

Матеріал підготовлено за сприяння Волинського прес-клубу.