В Олександрівці родини військовополонених та зниклих безвісти вшанували відомого пошуковця
985 8 серпня в селищі Олександрівка пройшла чергова акція на підтримку військовополонених та зниклих безвісти. Її розпочали хвилиною мовчання. Присутні вшанували Олексія Юкова — людину, чиє ім’я добре знають ті, хто живе в пошуку, пошуковця, який чверть століття повертав із місць боїв тих, кого війна залишила без могили, і допомагав повертати загиблим їхні імена.
Про це виданню Район.Олександрівка повідомила членкиня ГО «Пріоритет» Тетяна Бондаренко.
Вона сказала, що того дня у різних містах України пам’ять про нього вшанували не лише рідні та люди, з якими він працював. Бо для родин зниклих безвісти Юков був одним із тих, хто розумів: за кожним «невідомо де» стоїть конкретна людина, а за нею — хтось, хто чекає.
«Його принцип був у тому, що повернення людини — це також повернення її імені та пам’яті», – наголосила Тетяна Бондаренко.
На центральній вулиці біля Алеї Надії зібрались родини, друзі, знайомі, громадські активісти, представники селищної ради та служби ветеранського супроводу. Поруч — портрети наших рідних і прапори бригад, у яких вони служили.
«Ми виходимо не заради самого виходу. Ми виходимо, щоб нагадувати, шукати відповіді, підтримувати одне одного і не дозволяти нашим рідним перетворитися на цифри у списках. Бо за кожним статусом «зниклий безвісти» стоїть людина, яку люблять і чекають. Дякуємо кожному водієві, який проїжджаючи повз, натиснув на клаксон. Для когось це лише кілька секунд. Для родини, яка стоїть із портретом у руках, — це знак: вас бачать, про ваших рідних пам’ятають. А також усім, хто приходить. Хто підтримує родини не словами, а присутністю, хто допомагає шукати рішення. Тим, хто готовий почути. Ми знову вийшли на нашу площу. І знову нагадали: ми чекаємо, ми шукаємо, ми пам’ятаємо. І доки наші рідні не повернуться додому — ми будемо тут», – зазначила Тетяна Бондаренко.
